Страх сидить на моєму загривку,
Жирний такий,
Вгодований.
Через те
В мене шия і плечі як камінь.
Хтось за життя бронзовіє,
А я
Кам’янішаю.
Страх сидить
Звісивши ніжки,
Чибиряє ними
Перед моїми грудьми,
Шепоче мені
То в ліве вухо,
То в праве вухо.
Нічо,
Хай сидить.
Хай краще сидить на мені,
Ніж на комусь,
Для кого
Ясна голова
І упевнені рухи
Критичніші.
Хай, падла, сидить.
Потім
Колись розберемось.