Вершник

Золотий обладунок.
Нащо ж золото?
Адже м’яке:
Не втримає леза,
Не втримає списа,
Не втримає душу.
Золотий обладунок,
Черлений кінь,
Наче кров’ю назовні,
Тече під тобою
Вперед, та вперед,
Назустріч ворогу.
Круглі хвилі по шкірі,
Пурпур по чорнім,
Чорним пітніють
Боки під сідлом.
Чисте дзеркало замість наличчя
В шолома твого:
Кожен ворог побачить себе
І злякається себе.
Немає ж бо темних віків,
Тільки світло разючого болю
На вістрі
Твоєї
Свободи.